З Троїцькою поминальною батьківською суботою! У цей день ми прийшли до храму для того, щоб вознести свої молитви за упокій наших близьких, рідних, які вже звершили свій земних шлях і перебувають у вічності, а також за всіх православних християн, кого нема кому пом’янути.
Завтрашній день особливий у церковному році. Ми будемо згадувати подію, якою завершилося домобудівництво нашого спасіння. За волею Бога Отця Бог Син прийшов у цей світ, аби спасти нас. Вознісшись на небо (цю подію ми нещодавно молитовно згадували), Він послав нам Утішителя, Духа Святого, Який оживив наші душі і зробив доступними для кожного з нас усі ці духовні блага, які Син Божий приніс на землю.
Так, Господь звершив Тайну Вечерю і звелів, щоб ми звершували її повсякчас. І під час Літургії Духом Святим освячуються хліб та вино і вони перетворюються на Тіло і Кров Господні. Тому ми не згадуємо Тайну Вечерю як подію, що колись звершилася в історії, а долучаємося до неї, реально причащаючись Тіла і Крові Господніх.
Так само все, що звершується в Церкві, усі таїнства й обряди звершуються Духом Святим. Духом Святим наші молитви сягають Престолу Божого.
Так само Духом Святим ми приймаємо Хрещення і стаємо членами Церкви — не уявно, а реально.
Через пришестя у світ Духа Святого ми стали учасниками усіх євангельських подій, євангельська історія триває і ми є її реальними учасниками.
Усі ці речі, звичайно, відбуваються у духовній площині, невидимо. І для мирських людей це все не є зрозумілим.
Благодатними дарами Святого Духа освячується не тільки наша земна Церква, а й Церква Небесна, особливо — ті, хто ще чекає Страшного Суду. «Бог же не є Бог мертвих, а живих, бо в Нього всі живі» (Лк. 20:38), — говорить нам Святе Письмо.
Тому напередодні свята П’ятидесятниці (Дня Святої Трійці), коли Церква згадує Зішестя у наш світ Святого Духа, ми звершуємо молитовний спомин наших померлих, тим самим закликаючи їх порадіти разом з нами цій події, дню народження Церкви.
***
Поминаючи наших померлих, ми при цьому отримуємо велику користь для своєї душі. Чому? Тому що згадуємо про смерть.
Зазвичай людина мирська, а нерідко і людина церковна боїться смерті, не хоче про неї думати. Однак Святе Письмо каже: «Пам’ятай останнє твоє, і вовіки не згрішиш» (див. Сир. 7:39), — тобто пам’ятай про свою смерть, і тоді ти більше не згрішиш, адже думатимеш про Суд Божий, про те, що наше земне життя тимчасове, воно є лише підготовкою до вічності, а тут ми проходимо переродження з гріховної людини у людину праведну. У цьому сенс життя, усього, що відбувається на землі, з духовної точки зору.
Якби не було вічного життя, усе, що відбувається на землі, не мало б абсолютно ніякого сенсу. Земне буття завершувалося би просто розчиненням людини у небутті. Але оскільки буде воскресіння і життя вічне, то все, що відбувається з нами, набуває сенсу.
***
Чи є користь померлим від нашої молитви? Так. Завдяки закону любові.
Любов перемагає смерть. І усі наші молитви, які ми звершуємо в храмі по нашим спочилим, приймаються Божим милосердям, і нашим спочилим стає легше, радісніше. Завдяки нашим молитвам вони також отримують наповнення та благодать.
І важлива не тільки наша особиста — щоденна або періодична — молитва за наших спочилих. Важливіше загальноцерковне поминання спочилих. Тому що коли я молюся сам, до неба лунає один самотній голос, а коли ми збираємося разом для молитви, звучить потужний молитовний хор, тоді молитва помножується на кожного з нас.
Нехай Господь упокоїть усіх наших спочилих з праведними та простить їм всі гріхи!
Протоієрей Владислав Софійчук. Троїцька поминальна субота. 3 червня 2023 р.
