З днем П’ятидесятниці! У Старому Заповіті на 50-й день після Пасхи усі іудеї — хто б де не жив — збиралися у Ієрусалимському храмі для того, щоб вшанувати свято старозавітньої П’ятидесятниці. Тож у цей день у Святому Граді збиралися віруючі жителі Месопотамії, Ізраїлю, Каппадокії тощо.
Апостоли щодня після Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа на небо перебували в молитві у кімнаті на горі Сіон. З ними була Богородиця. Усі разом вони чекали обіцяного Господом пришестя Утішителя, Святого Духа. І ось саме у день старозавітньої П’ятидесятниці апостоли раптом почули сильний шум — ніби здійнявся вітер — і побачили, що над головою кожного з них з’явився вогняний язик. Апостоли відчули силу та благодать, яка наповнила усе їхнє єство, й отримали надзвичайні дари.
Нам з вами навіть важко це уявити: як неписемна людина раптом починає досконало розмовляти іноземною мовою, якої не те що не вчила — навіть ніколи не чула? Апостоли свідомо заговорили з людьми, що прибули до Ієрусалима з різних куточків землі, про Воскреслого Христа Спасителя на рідних для них мовах. Це диво так вражало людей, що дуже багато з них приєдналося до Церкви Христової.
Цей дар язиків був необхідний у ті часи. Господь дав його апостолам для того, щоб примножилася Новозавітня Церква і слава Божа розповсюдилася по всій землі.
Не мірою дає Господь дар Святого Духа (див. Ін. 3:34). Історія П’ятидесятниці триває до сьогодні. І кожен з нас є причасником Божої благодаті. До сьогодні Господь дає дари Святого Духа, але ті, які потрібні в наш час, у наших обставинах, для нашого спасіння.
***
Кожен з нас отримав в повноті благодать Святого Духа. Коли? У день нашого хрещення. Хто вивчав нашу віру, що одразу після таїнства Хрещення священник звершує таїнство Миропомазання. Чому така назва? Під час цього таїнства священик помазує людину святим миром. Це не помазання освяченим єлеєм за вечірнім богослужінням. Помазання миром відбувається один раз у житті. Миро варять раз на кілька років, його освячує Предстоятель. Освячене Предстоятелем миро роздається усім священникам, аби миро було у кожному храмі.
Цього року вперше за більше ніж століття відбулося освячення мира у Києві. Господь сподобив мене взяти участь у цій події.
Сенс таїнства Миропомазання в тому, що по молитві Предстоятеля Церкви (а він є перший єпископ Церкви) на людину при помазанні миром сходить благодать Святого Духа. Тобто людина переживає особисту п’ятидесятницю. В цей момент у її душу закидається зернятко благодаті Святого Духа. І сенс життя людини полягає в тому, щоб розкрити цю благодать, створити такі умови в своєму серці, аби це зернятко проросло та принесло багаті плоди.
***
У цьому зернятку потенційно міститься вся повнота благодаті Святого Духа для конкретної людини.
Чому у Царстві Небесному не буде заздрощів? Ми знаємо, що там хтось буде ближче до Бога, хтось далі, тобто хтось буде більше прославлений, хтось менше, одні матимуть більше благодаті, інші менше. Але там не буде заздрощів. Чому? Тому що кожен буде наповнений благодаттю до країв. Більше, ніж скільки матиме, людина прийняти благодаті не зможе. Господь дає не мірою, а стільки благодаті, скільки людина здатна прийняти. Тому усі будуть радіти через особисту наповненість благодаттю і дякувати Богові за те, що є і більші сосуди. Там буде радість і єдність, про яку молився Господь наш Іісус Христос у Своїй Першосвященницькій молитві.
Він молився про те, щоб Бог зберіг не тільки апостолів, а й тих, хто повірить по їхньому слову, — тобто і нас з вами; а також про те, щоб усі були єдині (див. Ін. 17:20–22).
Господь молився про єдність. А в чому проявляється ця єдність? Наші зібрання на богослужіннях — це не просто щось на кшталт звичайних зібрань по інтересам. У Церкві наявна єдність на містичному рівні. Ця містична єдність реалізується саме в об’єднанні нас благодаттю Святого Духа: кожен з нас носить в собі невеличкий каганець, джерело Святого Духа, і, коли ми збираємося, Дух Святий нас об’єднує в єдине ціле.
***
Зішестя Святого Духа завершує спасіння людства. По волі Отця Небесного Господь наш Іісус Христос приніс на Хресті за всіх нас жертву. І потім вознісся на небо. І коли апостоли на апостолів зійшов Дух Святий, вони отриманою благодаттю звершували те, що їм звелів робити Господь: проповідували Євангеліє, відкривали серця людей. І люди не могли протистояти осяяній благодаттю Святого Духа силі слова апостолів та приймали хрещення.
Благодать Святого Духа оживляє усі таїнства Церкви — Хрещення, Миропомазання, Євхаристію тощо, — і ми реально входимо до Церкви Христової, реально причащаємося. Благодаттю Святого Духа святі могли спілкуватися один з одним на відстані, Благодаттю Святого Духа вони сприймали волю Божу і транслювали її своїм співвітчизникам.
Тобто благодать Святого Духа — це та сила, котра дає нам можливість в повноті прийняти все те, що Господь звершив для нас ще дві тисячі років тому.
***
Кожен з нас має оце зернятко благодаті Святого Духа. Як його пророщувати? Як казав преподобний Серафим Саровський, мета життя людини полягає в тому, щоб стяжати благодать Святого Духа.
На жаль, не всі усвідомлюють це. Багато хто прийшов до Церкви через життєві проблеми, хвороби — це лише зовнішні обставини, через які Господь постукав у наше серце. Прийшовши до Церкви, ми маємо усвідомити, що сенс нашого життя полягає у тому, щоб стяжати благодать Святого Духа і наповнитися нею.
Як це відбувається? Через очищення помислів, серця, волі. Там, де нечистота, Дух Святий перебувати не буде, тому наше завдання — очиститися від усього зайвого, наносного, непотрібного. І тоді зернятко благодаті проросте в нас і принесе в нашій душі плоди.
Це потрібно весь час тримати в своєму розумі. Це має бути нашим маяком. Інакше ми будемо весь час ходити по колу: будемо милуватися богослужінням, піснеспівами, духовним спілкуванням один з одним, але втратимо спасіння.
У цей день ми маємо ще раз і ще раз для себе це усвідомити. І з вдячністю до Бога, Який так багато зробив для нас (!), ми маємо докласти усі зусилля, аби бути єдиними з Богом через єдність у Святому Дусі. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. День Святої Трійці (День П’ятидесятниці), 4 червня 2023 р.
