Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Зазвичай сучасна людина, навіть віруюча, не задає собі питання: «Для чого я живу? Який сенс мого життя? Куди я прямую?» Та у сьогоднішньому євангельському читанні Спаситель пояснює, як треба жити, щоб виконати своє призначення на землі.
Господь наш Іісус Христос у Нагірній проповіді, частину якої ми сьогодні чули, каже нам, що сенс життя не у набутті матеріального блага, зовсім не в тому, щоб думати, що їсти й у що одягтися. А більшість з нас зайняті саме подібними думками, вважаючи це за найважливіше в житті…
Господь приводить нам як приклад птахів небесних, котрі також не сіють і не жнуть, однак про кожну пташку піклується Господь і кожна з них має що їсти і взимку, і влітку.
Господь наводить нам як приклад й одні з найкрасивіших квітів — лілії. «Подивіться на лілії польові, — каже Спаситель. — Вони ні трудяться, ні прядуть; але кажу вам, що й цар Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них. Коли ж траву польову, що сьогодні є, а завтра засохла і буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не багато краще думає Господь за вас, маловіри?» (див. Мф. 6:28–30).
«Отож не піклуйтеся і не кажіть: що нам їсти? що пити? у що одягтися? Отець ваш Небесний знає, що ви маєте потребу в усьому цьому», — закликає Господь (див. Мф. 6:31–32).
І що Він каже нам далі? «Шукайте ж перш за все Царства Божого і правди Його, і якщо так будете поступати, Отець завжди дасть вам усе потрібне для життя» (див. Мф. 6:33).
Пригадаймо й слова святого пророка Давида: «Я був молодий і став старим, але я не бачив, щоб праведник був полишений і щоб його нащадки просили хліба» (див. Пс. 36:25).
Праведна людина має працювати, і працювати в поті чола свого, адже отакий малоефективний труд, у поті чола — це є кара нашим праотцям Адаму і Єві та нам, їхнім нащадкам (див. Бут. 3:17–19). Ми маємо трудитися, однак не це має бути на першому місці серед наших цінностей і у наших думках, першочергово ми маємо шукати Царства Божого і правди Його.
***
Ми всі хочемо до Царства Божого. Ми про це думаємо, ми про це молимося. Проте чи чуємо ми другу частину фрази Господа: «…і правди Його»? Про яку правду говорить Спаситель? Правда — це заповіді Божі. Ми чуємо про них у храмі, і поки ми в храмі, ніби поводимося як треба.
Однак виходячи за церковну огорожу, ми, на жаль, не завжди пам’ятаємо про правду Божу. Забуваємо про заповіді, поводимо себе не так, як мають поводитися учні, послідовники Христові, як ті, хто отримав заповіді любові, зокрема: «Возлюби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 22:39), «Нема більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).
Ми хочемо, щоб інші люди виконували ці заповіді по відношенню до нас, замість того, щоб ставити вимоги до себе, намагатися виконувати ці заповіді.
***
Також сьогодні Господь говорить: «Якщо око твоє буде чисте, то і все тіло твоє буде світле» (Мф. 6:22). Яким оком ми дивимося навколо себе? Око — це світло нашої душі. Зазвичай ми дивимося заздрісним оком, осудливим оком, інколи — блудним… Та якщо світло, яке в нас, — темрява, то яка ж темрява? (див. Мф. 6:23).
Треба намагатися частіше перечитувати Нагірну проповідь, тому що в ній Господь говорить прості, але сутнісні для нашого життя і спасіння речі.
Ми прочитали Євангеліє, може й не один раз. Але ми настільки метушливі, що більше поринаємо в справі цього світу, наш розум розчиняється у зовнішньому. Тому треба частіше читати Святе Письмо взагалі та Нагірну проповідь зокрема. Тоді око наше буде світлим і розум наш буде просвітлений. І тоді ми зможемо виконувати те, про що говорить Господь.
Давайте будемо шукати перш за все правди Божої для себе: виконувати те, до чого закликає нас Господь. І тоді Бог дасть нам усе необхідне в цьому житті та сподобить нас Царства Небесного. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. Третя Неділя після П’ятидесятниці, 25 червня 2023 р.
