Зі святом, з Днем Святого Духа, дорогі брати і сестри! Сьогодні ми молитовно вшановуємо Третю Іпостась Пресвятої Трійці — Господа нашого Духа Святого. Ми називаємо Його Третьою Іпостассю, однак Іпостасі Пресвятої Трійці рівночесні між Собою.
Напередодні Своїх страждань, воскресіння та вознесіння Господь казав апостолам: «Краще для вас, щоб Я пішов; бо, як Я не піду, Утішитель, Дух Святий, не прийде до вас» (див. Ін. 16:7). Тобто пришестя у світ Святого Духа — це необхідна умова нашого з вами спасіння.
Бог Отець по Своїй любові до нас у однодумності із Сином Своїм і Духом Святим захотів спасти світ. Він послав Свого Сина Єдинородного для того, щоб Син через Свої страждання очистив нас від гріхів, і потім послав Духа Святого, аби ми могли стати причасниками цієї великої справи, яку звершив Господь на землі, — справу спасіння нас з вами.
Адже усе те, що Господь звершив для нас, — очищення нас від гріхів, прощення нам гріхів… — усвоюється нами тільки благодаттю Святого Духа. Ми живемо в той час, коли у світі діє Святий Дух.
***
Ми всі роз’єднані на землі, і в цьому наша біда. Кожен робить все для самого себе, адже «своя сорочка ближче до тіла»… Здається, ніби нам це властиво. Однак Господь наш Іісус Христос, ставши одним з нас, показав приклад того, якою насправді має бути людина на землі.
Звичайно, Він явив ідеал, досягти якого неможливо. Однак не маючи ідеалу, ми загубимося у цьому житті. Тож нам потрібно, дивлячись на цей ідеал, намагатися у свою міру, нам доступну, прямувати до нього.
Пам’ятаєте коло авви Дорофея? — Чим ми ближче до Бога, тим ми ближче один до одного, а чим ми далі від Бога, тим ми далі один від одного. У зворотному напрямку цей закон теж діє: чим ближче ми один до одного, тобто чим менше думаємо про себе і більше про інших, тим ближче ми до Бога.
***
Пам’ятаймо, що, хоч кожен з нас й окрема іпостась, особистість, однак перед Богом усі ми предстоїмо як єдиний Адам.
Господь прийшов у цей світ, щоб кожна людина могла спастися, тільки би вона цього забажала. На це потрібне наше бажання, тому що у кожної людини є власна воля. Якщо ми направляємо її до Бога, тоді наближаємося до Нього і тоді менше думаємо про себе та більше про інших. І тоді ми стаємо ближчими один до одного і ближчими до Бога.
А зробити це нам допомагає Святий Дух, Який прийшов на землю, щоб ми могли не уявно, теоретично, а насправді реалізувати цю єдність.
***
Той, хто відчув у собі благодать Святого Духа, той відчув, що є справжнє життя, той відчув своє призначення в цьому світі. Ким би людина не працювала, чим би вона не займалася у своєму житті, але у всіх нас одне призначення — це бути з Богом і спасти свою душу, а це, як кажуть святі отці, можливо через стяжання благодаті Святого Духа.
Кожен з нас за своїм призначенням є храмом для Бога Духа Святого. Аби виконати своє призначення в цьому світі, нам треба очистити своє серце, прийняти в нього Святого Духа. Тоді ми відчуємо повноту життя, адже будь-яка річ — чи то мікроскоп, чи то молоток, чи то ще щось — якщо вона використовується за призначенням, то має сенс. Так само і людина: якщо ми виконуємо своє призначення в цьому світі бути храмами Духа Святого, то маємо сенс життя. Якщо ми цього не виконуємо, то втрачаємо цей сенс.
***
Сьогодні радісний день. Ми святкуємо пришестя у світ Духа Святого. І ми дякуємо Богові за Його любов до нас і за те, що Він звершив для нас. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. 24 червня 2024 р.
