Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. З року в рік в одні й ті ж самі неділі — сьогодні це 13-та неділя після свята П’ятидесятниці — Церква нагадує нам ті чи інші євангельські притчі та історії.
Ми постійно занурюємося в метушню, житейські справи та забуваємо, що читали зі Святого Письма раніше. Тож варто знов і знов нагадувати собі найважливіші моменти з Біблії. І не тільки під час богослужінь — ми маємо заповідь читати Святе Письмо щодня.
Сьогодні ми, як і щороку, чули євангельську притчу про злих виноградарів (Мф. 21:33–42). У ній Господь стисло розповів історію усього людства в Старому і Новому Заповітах.
***
Пригадаємо цю притчу.
Деяка знатна й заможна людина насадила на своїй землі виноградник, оточила його парканом, поставила вежу, викопала в ньому виностік для виробництва вина та найняла робітників, які б працювали у винограднику. Сам господар відлучився. Через певний час, за домовленістю, він послав своїх слуг, аби взяти плоди виноградника.
Але виноградарі виявилися злими людьми — одних слуг вони побили, інших вбили.
Тоді господар виноградника сказав: «Пришлю сина свого. Може, вони його посоромляться».
Зауважимо: наскільки власник виноградника вірив в цих виноградарів та наскільки він був добрий, що після таких їхніх дій посилає до них свого сина! Та ці злі люди вбили його сина, думаючи: «Це спадкоємець. Вб’ємо його — і цим виноградником будемо володіти ми і наші діти».
На завершення притчі Господь спитав іудеїв, які слухали її: «Що зробить господар виноградника, коли повернеться?» Відповідь іудеїв була цілком логічною, вони сказали: «Піддасть смерті цих виноградарів, а виноградник віддасть іншим робітникам».
***
Ми чудово розуміємо і знаємо, що під власником виноградника мається на увазі Господь Бог. Злі робітники — це старозавітний обраний іудейський народ.
Як бачимо з притчі, іудеї вбили Сина Божого не тому, що вони не знали, Хто Він, а саме тому, що знали.
Ці страшні речі Господь відкриває людям до Своїх страждань, ніби закликаючи іудеїв до покаяння, але вони залишилися при своїх злих думках. Тому Господь віддав виноградник — Церкву Свою — новим робітникам — нам з вами.
Кожен з нас, мирянин і священник, має свою частку в цьому винограднику. Кожен трудиться на тому місці, де його поставив Господь, — вибудовує стосунки в родині, виховує дітей, трудиться на роботі, спілкується з людьми, які його оточують, тощо — і тим самим бере участь в роботі у всесвітньому винограднику — Церкві Христовій. Тому що Спаситель каже, що, служачи людям, ми служимо Богу (див. Мф. 25:40).
І ми маємо бути уважними. Тому що ми за все дамо відповідь Господу, і нас може спіткати та ж доля, що спіткала злих виноградників. Все залежить від серця кожного з нас, від того, куди направлені наші думки, задля чого і які ми творимо справи.
***
Більше того, кожен з нас має особливий виноградник — це наша душа. Господар виноградника з притчі огородив виноградник парканом, поставив вежу і викопав в ньому виностік для виробництва вина. Так само і ми з вами маємо оточити свою душу заповідями Христовими. Вежа — це наша совість, яка повинна уважно споглядати довкола і сигналізувати, коли наближається ворог нашої душі — диявол з його спокусами, тобто нам потрібно бути пильними й уважними до самих себе. А точило для виробництва вина — це таїнства Церкви, в першу чергу — Сповідь та Причастя, які дають нам сили приносити гідні плоди.
Браття і сестри, ми повинні дуже цінувати те, що Господь дав нам. Цінувати виноградник, який дано нам на землі і робота в якому визначить наше місцеперебування у вічності.
У своєму метушливому житті ми забуваємо про ці речі. Ми забуваємо щодня читати Святе Письмо, і, як наслідок, наш розум розчиняється у мирських справах. А він має бути розчинений у Святому Письмі. Тоді наш розум буде чистий, тоді наша воля буде направлена до Бога, і відповідними будуть наші почуття.
І всі мирські справи, перш ніж розпочинати їх, ми повинні зважувати у світлі Святого Письма
Нехай Господь благословить нас і дасть нам сили й розуміння правильно працювати в нашому душевному винограднику. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. 3 вересня 2023 р.
