Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Коли апостоли не змогли вигнати біса з біснуватого юнака, його батько підійшов з проханням про це до Спасителя.
Господь з сумом подивився на учнів і вигнав біса з юнака. Коли ж апостоли спитали Його: «Чому ми не могли цього зробити? Раніше біси підкорялися нам і виходили з людей по нашому слову…» — Спаситель відповів: «Через невір’я ваше. … Якщо ви матимете віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: “перейди звідси туди”, і не сумніватиметься в серці своєму, а повірите, що станеться за вашим словом, — вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід лукавий виганяється тільки молитвою і постом» (див. Мф. 17:20–21, Мк. 11:23).
У цьому євангельському читанні ми знаходимо дуже важливі смисли.
В першу чергу, ми повчаємося, що віра (з одного боку) та піст й молитва (з іншого) — тісно пов’язані між собою духовні речі. Якщо людина не поститься, не молиться, то вона є маловіром або взагалі невіруючою людиною.
Ми маємо замислитися: що таке піст, що таке молитва? Адже справжні піст і молитва виганяють бісів, не дають їм діяти проти нас.
***
Піст — це утримання від певного роду їжі (м’ясної, молочної, яєць, а у суровий піст — також від риби). Але ми також знаємо, що піст не обмежується тільки цим: ми можемо їсти пісну їжу і при цьому порушувати піст. Як казав один з наших парафіян: «Якщо Великим постом я із задоволенням випив чай чи поїв смаженої картоплі, то оскоромився».
Піст — це перш за все утримання наших почуттів, зору, слуху, емоцій від надмірності.
Як ми співаємо у богослужбових піснеспівах, піст — це утримання наших очей для того, щоб не дивитися туди, куди не потрібно. Це утримання нашого язика, щоб не говорити, чого не потрібно говорити, і взагалі краще менше говорити в піст. Це утримання наших емоцій, щоб не виплескувати назовні те, що у нас всередині, а намагатися за допомогою Духа Святого, за допомогою молитви очищати й перетворювати на світле і духовне.
***
Апостол нам каже: «Безперестанно моліться» (1 Фес. 5:17). Невже це означає, що ми повинні взяти молитвослов і нічого не робити — тільки молилися? Звичайно, ні. Кожен з нас має певні обов’язки в цьому світі і має їх виконувати.
Ми знаємо, що є Іісусова молитва. Це головне діяння ченців, однак Новий Заповіт написаний не тільки для монахів і заповідь про безперестанну молитву стосується і нас з вами. Тож і ми з вами повинні творити Іісусову молитву. Спочатку це важко, треба братися за це по силам. Але з часом, піднімаючись з однієї сходинки на вищу, ми навикаємо до цієї молитви, і одного разу настає момент, коли ця молитва вже сама починає звершуватися в нашому серці. Інколи — хто творить цю молитву, той знає — можна прокинутися і відчути, що ти молився і уві сні.
Це і є безперестанна молитва.
Більше того, безперестанною молитвою є також мовчазне предстояння перед Богом, коли відчуваєш, що ми знаходимося під Всевидящим Оком Божим, що Господь бачить наші почуття, наші думки й сердечні устремління. Таке почуття предстояння перед Богом — це також молитва.
І про це говорив апостол: щоб ми пам’ятали про Бога завжди, куди б ми не йшли і в якому б стані не перебували.
Така безмовна молитва, а також Іісусова молитва і наші молитовні зібрання — це все те, до чого нас закликає Господь і апостоли.
***
І нам особливо важливо згадати про це зараз, перед Успенським постом. Адже піст і молитва — одні з проявів нашої віри. Якщо людина не молиться і в часи, встановлені Церквою, не поститься, то вона є невіруючою.
Тому давайте глибоко насадимо у своєму серці слова Господа, які ми почули сьогодні в Євангелії, і будемо намагатися стяжати піст і молитву, щоб бути вірними Богові. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. 13 серпня 2023 р.
