Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Ми все ближче й ближче, брати і сестри, наближаємося до Великого посту, і Свята Церква, як і кожного року, поступово налаштовує нас на цей духовний подвиг. Сьогодні ми слухали дуже важливу євангельську розповідь про те, як відбуватиметься Страшний Суд.
Ми живемо в метушливому світі, забуваємо про смерть та про те, що цей Суд невідворотній, тому він і зветься Страшним. Також цей Суд називається Страшним через те, що він буде кінцевим, цей Суд вже ніхто ніколи не змінить. Тоді кожній душе буде винесено рішення, де їй перебувати у вічності.
Ми знаємо з Євангелія, що перед Судом Божим відбудеться Друге Пришестя Господа нашого Іісуса Христа на землю. А перед цим «буде явлене знамення Сина Людського на небі» (Мф. 24:30). Що це буде за знамення? Очевидно, що Хрест Господній. І це знамення буде видно усім. Як блискавку видно від одного краю неба до іншого, так само всі одночасно побачать Хрест Господній на небі.
Після цього Господь зійде з неба на хмарах. Про це пророкували нам ангели у день Вознесіння Господнього. Коли Христос вознісся на хмарах на небо, апостоли дивилися вгору у розпачі. І тоді вони почули слова ангелів: «Що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Іісус, Котрий вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо» (Діян. 1:11). Почувши це, апостоли з радістю великою повернулися до Єрусалима.
Тобто як Господь вознісся на хмарах, так само Він і прийде в другий раз на землю — на хмарах. І прийде Господь не для того, щоб врятувати світ, — ми живемо у вже врятованому світі, адже перемога Господня на Хресті вже відбулася.
Для того щоб врятувати нас, Спаситель пройшов гіркий шлях умалення Самого Себе, гонінь, мук і смерті. Всесильний Бог, Творець усього світу, стає одним з нас, при чому — одним з найменших серед людей, адже народжується в дуже бідній родині, проходить шлях виховання у теслі — свого названого батька Йосипа, смиряється перед ним і Божою Матір’ю, до 30-річного віку перебуває у безвісності, працюючи теслею. І коли Він виходить на проповідь і служіння людству, на Господа знову розпочинаються гоніння. Як після Його народження були ті, хто шукав Його смерті (тоді, ми пам’ятаємо, Йосип і Марія з Богонемовлям втекли до Єгипту), так само і у дні, коли Господь проповідував, Він постійно уклонявся — тому що тоді не настав Його час — від того, щоб Його схопили і побили камінням чи стратили іншим чином. А коли час настав, Господь мужньо зійшов на Хрест, щоб розіп’яти на Хресті наші з вами гріхи.
Ось такою дорогою ціною ми з вами врятовані.
Отже, перемога вже відбулася, і другого разу Господь прийде, щоб судити цей світ.
***
Завіса перед цим Судом відкрита, ми знаємо, як він відбуватиметься. Про це прямо говорить Святе Письмо.
Звернемо увагу на те, що багато людей для того, аби врятувати свою душу, гідно прийти на Суд, несуть великі подвиги. Мученики віддають своє життя — Господь проникає в сутність цих людей, бачить їхню силу духу та дає їм хрест мучеництва. Вони своїм мучеництвом свідчать про істинність буття Бога і свою любов до Нього.
Безмежна кількість пустельників протягом багатьох століть ніби змагаються одним з одним у подвигах для того, щоб стяжати Царство Небесне.
Однак врата Царства Небесного не зачинені і для нас — простих людей, які живуть простим життям. Тому що Суд Божий буде звершуватися не по тим подвигам, які несли мученики і подвижники, а по простим речам. Коли усі воскреснуть на Суд Божий — це будуть мільярди людей, як ми собі можемо уявити, — Господь, як пастир розділяє свою паству на овець і козлів, праворуч поставить одних людей, а ліворуч — інших.
І до тих, хто буде праворуч, Він звернеться з такими словами: «Голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене» (Мф. 25:34–36).
А коли вони праведники скажуть: «Коли ми це зробили?» — Господь відповість їм: «Оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені» (Мф. 25:40).
І з такими ж словами, але у протилежному сенсі, Христос звернеться до тих, хто буде стояти ліворуч: «Голодний був Я, і ви не дали Мені їсти…» і так далі.
***
Господь дає чи не дає людині увійти до Царства Небесного відповідно до стану її серця. Адже оці прості речі, про які говорить Господь, є тестом на стан серця людини. Якщо людина добра, любляча, якщо в неї чисте серце, вона природньо робить ці речі.
Якщо ж людина поставить своєю метою: «Я буду допомагати ближнім», — але при цьому її серце буде зле, брудне, гріховне, то ця людина ніколи не зможе реалізувати ці слова.
Людина з чистим серцем природньо робить ці речі так само, як їх творив милосердний самарянин з євангельської притчі (див. Лк. 10:30–37). Цей самарянин, ми знаємо, був з добрим серцем, і тому він підійшов до людини, яка потрапила до рук розбійників.
Так само і ми з вами повинні не шукати, що б мені зробити такого, аби увійти до Царства Небесного, — ми цього не знайдемо. Лише одна річ відчиняє нам врата Царства — це наше чисте серце. Таке серце шукає Господь. Любляче, милосердне, чисте.
Ось про це мають бути сьогодні наші думки. Тільки чисті серцем побачать Господа (див. Мф. 5:8). Тільки чисті серцем будуть подібні до Бога. Про це — все Євангеліє. І зокрема — сьогоднішнє євангельське читання про Страшний Суд.
І зараз, готуючись вступити у Великий піст, ми повинні націлити свої духовні подвиги на те, щоб себе змінити, щоб приборкати свої страсті, очистити своє серце. Тоді ми будемо гідні Царства Небесного. Амінь.
Протоієрей Владислав Софійчук. 10 березня 2024 р.
